Чому «Батьківщина» випередила партію Порошенка

0

Офіційні результати волевиявлення ще не оголошені, втім ЦВК вже опрацювала 100% електронних протоколів. Тож ми вже чітко знаємо, які політсили перемогли в багатомандатному виборчому окрузі.

Перше місце посіла партія «Слуга народу» з результатом 43,16%. Ця досить висока цифра не стала дивиною ні для кого, бо ж із самого старту виборчої кампанії соціологи пророкували перемогу політичним новачкам. Що ж, ласкаво просимо до Ради... І будемо сподіватись, що нові обличчя швидко адаптуються та не підведуть. Бо українці «виписали» їм просто феноменальний кредит довіри.

На другому місці опинилася «Опозиційна платформа - За життя» - 13,05%. Ця політсила взяла дві області - Донецьку (43,39%) та Луганську (49,8%). І цей факт дійсно шокує. Як це може бути на шостому році війни? Як після усіх трагедій, які трапилися з нами починаючи з 2014 року, проросійськи налаштована політична сила може завести в парламент понад сорок чоловік?

Третє місце посіла партія «Батьківщина» - 8,18%. Цікаво, що політична сила Юлії Тимошенко потіснила партію Петра Порошенка «Європейська солідарність» на четверте місце. Хоча з першого погляду різниця результатів голосування за «Батьківщину» та «ЄС» не суттєва та насправді третє місце партії Тимошенко дуже показове.

9 липня 2019 року партії «Батьківщина» виповнилося 20 років! В Україні більше немає жодної політсили, яка б протягом такого тривалого часу залишалась електоральним лідером. Ви тільки пригадайте, скільки різноманітних політичних партій-блоків-проектів було створено. Та вони проживали один-два-три політичні цикли і зникали. Де поділися «Наша Україна», «Народна самооборона», УДАР, «Народний фронт» та ще багато-багато партій-брендів, за якими йшли сотні тисяч або й мільйони? Той же «НФ» на дочасних виборах до ВР 2014 року взяв за списками 22,14%! І що ж трапилось? Та й Блок Петра Порошенка не прожив довше п'яти років і перезавантажився.

Натомість «Батьківщина» ніколи не робила ребрендинг, не змінювала назви та завжди мала стабільне електоральне ядро.

Окрім того, в Україні більше немає жодної партії, в якої була б така розгалужена партійна система. Тож результат партії Юлії Тимошенко і дійсно дуже важливий. Бо проекти зникають, «Батьківщина» - залишається.

Знову-таки четверте місце взяла «Європейська солідарність» - 8,1%. Ця політична сила показала неабиякий регрес. Нагадаємо, в 2014 році БПП по багатомандатному виборчому округу мала 21,82% (посіла друге місце) та найбільше за усі політсили завела до парламенту «мажоритарників» - 69 депутатів! На цих виборах партія Порошенка в екстреному порядку провела ребрендинг, бо ж чимало нардепів від БПП були фігурантами антикорупційних кримінальних проваджень та журналістських розслідувань.

П'яте і останнє прохідне місце за «Голосом» Святослава Вакарчука - 5,82%. За його діяльністю в Раді суспільство неодмінно буде уважно спостерігати, бо ж знову-таки цій політсилі надано надвеликий кредит довіри. 

Не потрапляє в парламент Радикальна партія Олега Ляшка - 4,01%. У цьому немає нічого дивного, бо епатаж втомлює, натомість відсутність конструктиву розчаровує. «Сила і Честь» взяла лише 3,82%. Виборців зовсім не надихнув виборчий список партії Ігоря Смешка. Та й кампанію він вів досить мляву. Пролетів і «Опозиційний блок» - 3,03%. «Українська стратегія Гройсмана» має 2,41%. Не оцінили українці «соціального прем'єра» та його «людоцентричний уряд».

«Партія Шарія» набрала 2,23%, «Свобода» - 2,15%, «Громадянська позиція» - 1,04%, Партія зелених України - 0,66%. Та найбільше вражає результат «Самопомочі» - 0,62% (при 10,97% у 2014-му). На жаль, ця політична сила розвалювалась просто на очах. Спочатку із «Самопомочі» почати тікати нардепи. А нині її покидає навіть голова Андрій Садовий. За його словами, не можна бути одночасно мером і лідером партії - це дуже важко. Тож через те, що не привів партію до перемоги, Садовий вирішив зосередитися на мерстві та скласти повноваження голови політсили.

Аграрна партія отримала 0,51%, «Рух нових сил Михеїла Саакашвілі» - 0,46%. Результати інших партій, які опинилися у «хвостику», є ще більш сумними.

Микола БИКОВ, «Вечерние вести»

Поділитись