Ексгубернатор Буковини, після провалу з Саакашвілі, шукає нову партію

0

Повернення ексгубернатора Романа Ванзуряка в інформаційний простір Буковини через 4 роки мовчання – не просто піар на стихійному лихові, але перший із серії маневрів перед початком виборчої кампанії. Не маючи ясних перспектив стосовно власного балотування, Роман Степанович заявляє про себе гучними пострілами в повітря.

Стрільба по горобцях у соціальних мережах, а саме по залишках команди Петра Порошенка на Буковині – єдине, що дозволяє арсенал політика після провалу переговорного процесу між «Рухом нових сил» Міхеіла Саакашвілі та УДАРом Віталія Кличка, за кулісами якого стояв екс-голова Чернівецької ОДА. Правда, незрозуміло, які перспективи запізніла активність у «Facebook» відкриває для «непрохідних опозиціонерів», чиє електоральне поле стрімко зачищає партія «Слуга народу».

Адже розмахування шашками перед деморалізованими залишками БПП, коли «вся королівська рать» Порошенка наполовину розбита, а наслідки стихійних підтоплень на Буковині наполовину ліквідовані – щонайменше непродуктивне. А критика, на яку Роман Ванзуряк наражає урядову вертикаль – щонайменше непереконлива, з огляду на той факт, що і медіа-кампанію екс-губернатора, і виборчу кампанію чинного прем’єр-міністра в Чернівецькій обл. веде один і той же технолог.

 

Безперспективність «наїздів» на Уряд – коли і влада майже колишня, і політичний потяг давно пішов – підсвідомо розуміє сам Саакашвілі, закликаючи Володимира Гройсмана збирати валізи, які прем’єр давно погрузив. Абсурдність пози, однак, не відчуває місцевий лідер «Руху нових сил», який ще декілька років тому був плоттю від плоті «нової злочинної влади». Його раптовий випад на адресу колишніх соратників надто необережний з огляду на стан скелета, спокій якого Роман Степанович вирішив потривожити в шафі власного кабінета.

Важко збагнути, про яку «інституційну відповідальність» місцевої влади у кризовій ситуації може говорити посадовець, що в розпал АТО і дестабілізації краю в жовтні 2014 р. безпрецедентно кинув на заступника головний виконавчий пост – за тиждень до виборів віддавши регіон у розпорядження представнику «Солідарності» Івану Рибаку, чийого ставленика Михайла Павлюка сьогодні гостро критикує. Заклики до позачергових сесій з уст політика, який через рік після переобрання депутатом обласної ради склав повноваження вдруге, в черговий раз змінивши партійність – звучать просто трагікомічно.

Невпинні «примірки» багато пояснюють несподівані появи і гучні зникнення Романа Ванзуряка, коли діяч то виринає, то залягає на дно, обриваючи на півслові громадянські вимоги, політичні обіцянки і посадові справи. Зміна партійного квитка щодвароки – від «Батьківщини» і УДАРу до «Народного контролю» і «Руху нових сил» – разом з хаотичною зміною посад і мандатів – природня причина того, чому Роман Ванзуряк як політик не відбувся. Невдала спроба об’єднати Кличка і Саакашвілі наближає до нуля його політичні перспективи в Києві і змушує вдаватись до надзвичайних піар-заходів на Буковині.

Окремі з них – ставлять під питання політичну мораль і професійну компетенцію екс-посадовця. Скликання позачергових сесій за наслідками стихії після того, як воду і проблему вже вичерпано, до болю нагадує самопіар і самопоміч деяких депутатів Чернівецької обласної ради, для котрих гучне обговорення проблем і коливання повітря в залі заміняє реальну роботу на округах.

Святослав Вишинський — спеціально для «Буковинського центру»

Поділитись