Новий губернатор Буковини і міністерство для Мунтяна

0

Бунт голів обласних організацій «Батьківщини» після передвиборчого з’їзду партії 10 червня, інформація про який вилилась у засоби масової інформації, продемонстрував тривожні тенденції в політичній силі Юлії Тимошенко. Балансування на межі 8–9% та вимушена інкорпорація у список керівників «Справедливості» Валентина Наливайченка та «Основи» Сергія Тарути зменшують шанси на депутатство голів обласних осередків. Легіонери змусили потіснитись стару партійну гвардію, що в разі відкритої непокори може означати подальші перестановки на місцях.

У Чернівецькій обл. цього чекати не варто: багаторічний очільник місцевої партійної організації Іван Мунтян зберіг вірність Юлії Володимирівні і ще за тиждень до з’їзду у вузькому колі соратників заявив про відмову балотуватись до парламенту – та про висування на 203 окрузі свого сина, депутата Чернівецької міської ради Артура Мунтяна. Заклик «спробувати свої сили молодим», схожий на виклик, кинутий Олександрою Кужель «молодим і зухвалим», у дійсності став політичним камуфляжем для «старих і досвідчених».

Іван Миколайович невипадково, майже «по Фройду», обмовився про «інфраструктурні проекти» і транскордонне співпробітництво з Европейським Союзом. Попри розхожі чутки, які підтримує сам Мунтян, голова обласної ради не претендує на голову обласної адміністрації, до крісла якого придивляється очільник «Слуги народу» Віталій Другановський. Кулуарні розмови про губернаторство є ширмою справжніх амбіцій політика – за інформацією «Буковинського центру», Іван Мунтян отримав гарантії на пост міністра інфраструктури, який у 2014 р. обіймав інший чернівчанин Максим Бурбак.

У післяповеневих 2008–2010 рр. Іван Мунтян уже керував місцевою Службою автомобільних доріг і на посаді голови Чернівецької обласної ради найбільше відзначився проектами дорожньо-транспортного спрямування. І хоча ряд проблемних тем типу пунктів пропуску «Дяківці» і «Красноїльськ», зруйнованого мосту в Маршинцях і транскордонного залізничного сполучення із Сучавою на посаді очільника крайового парламенту Іван Миколайович зрушити з мертвої точки не зможе – всі ці проекти Мунтян буде завершувати з посади профільного міністра.

Успіх справи тепер цілковито залежить від ризикованої ставки на формування після виборів нової коаліції «Батьківщини» і «Слуги народу», прем’єрство Юлії Тимошенко та лобіювання особистої квоти МінМунтяна. Шанси виглядають високими. Хоча розклад сил у ще не обраному парламенті вже до болю нагадує горезвісний альянс БЮТу і «Нашої України» зразка 2006 р. Цей «народний союз» існуватиме лише доти, доки Ющенко–Зеленський не зверне погляд у бік Януковича–Медведчука.

Святослав Вишинський — спеціально для БЦ

 

Поділитись