Прогнози та очікування від Нормандського Саміту 9 грудня у Парижі

0

9 грудня – найважливіша дата для нинішньої української влади та перший серйозний екзамен. Зустріч у Нормандському форматі, яка має відбутися в понеділок у Парижі, вирішить стратегічний вектор розвитку України зокрема та, не перебільшуючи, міжнародної політики у стосунках з Росією загалом.

Андрій Єрмак, помічник Президента України, якого часто називають тіньовим міністром закордонних справ, на Українській Конференції в Королівському Інституті Міжнародних Справ у Лондоні в цілому окреслив прерогативу Української сторони у даних переговорах. «Людське життя – пріоритет для нинішньої української влади. Я щасливий з того, що ми – люди, які були травмовані радянською ментальністю – нарешті маємо подібні до західних цінності щодо збереження людського життя кожного свого громадянина,» - наголосив Єрмак. Це вказує на те, що мир,  припинення вогню, закінчення активного військового протистояння – це найперше, до чого українська сторона прагнутиме в понеділок у Парижі. Природне питання, що виникає – якою ціною? Отож, з чим українська сторона їде на переговори в Париж?

Попри деякі розбіжності з позиціями, викладеними у Мінських домовленостях, що за словами помічника Президента потребують апгрейду, в цілому – основні умови миру викладені там. Адже, Мінські домовленості – єдиний документ, що наразі регулює ситуацію та, в тому числі, єдиний, погоджений Генасамблеєю ООН. В обмін на стабілізацію ситуації Україна згідна провести вибори на території Донбасу – виключно відповідно до українського законодавства та виключно за умови відсутності збройних формувань, що не регулюються українським законодавством, на даній території. Адміністрація Президента готова гарантувати Конституційну реформу та децентралізацію разом із продовженням дії Закону про особливості місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей Донбасу, дія якого завершується 31 грудня 2019р. Даний закон, за словами Єрмака, буде введений в дію на 8 годин дня виборів на тимчасовій основі, та перейде у постійний режим як тільки легітимність результатів виборів буде підтверджена українською ЦВК та ОБСЄ.

Щирість бажання української влади припинити ескалацію конфлікту та погасити його наразі не викликає сумніву, та чи з таким самим бажанням вступає в переговори Російська Федерація? За словами Сергія Уткіна, академіка Російської Академії Наук, російська влада так само зацікавлена у погашенні конфлікту на Донбасі як і Україна. І вперше після «конфронтаційного Президента Порошенка», вони насправді сподіваються на діалог з українською владою та досягнення якогось рішення, що впроваджуватиметься в життя. На жаль, Кримського півострову такі перспективи на торкаються. У той час, як у нас в Україні далі ротується думка, що нехай Крим буде окупованим поки Путін при владі, однак при першій зміні влади Крим повернуть Україні, науковці та громадський сектор Росії не настільки в цьому переконані. Крим русифікується з кожним днем, росте нове покоління кримчан, що вчитиметься в Росії та пов’язуватиме свою долю з тією державою, і взяти та перекинути Крим назад в Україну через, скажімо, 20 років, видасться на так легко як комусь може здаватися. Приємна чи ні, але українцям варто починати говорити правду про існуючі реалії та хотіти її почути.

Повертаючись до теми Донбасу, доля якого ще може бути об’єктом переговорів, то тут план Б у разі поразки переговорів теж на місці. За словами А.Єрмака, Україна не чекатиме роками та не затягуватиме ситуацію. У разі, якщо в понеділок Зеленський не побачить готовність з боку Росії до чітких домовленостей, Україна за прикладом міжнародних партнерів – як то Ізраїлю – «будуватиме стіну та житиме далі у форматі замороженого конфлікту».

Ситуація описана не радісно, проте, хоча б, реалістично. А навчитися жити в рамках існуючої реальності – це, як на мене, - чи не найважливіше завдання, яке наразі стоїть перед українським народом.

Альона Гливко

Поділитись